Загальна консультація з військовим юристом, вивчення проблеми клієнта та аналіз документації (медичної чи службової) з метою розуміння механізму та процедури допомоги клієнту, підготовка проектів рапортів, звернень, позовних заяв у разі врегулювання питання в судовому порядку.

У разі погіршення стану здоров’я клієнт може звернутися з заявою чи рапортом на скерування його/її на військово лікарську комісії на підставі Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

У разі наявних підстав, медичних висновків та діагнозів, які не дозволяють нести службу та у разі не погодженням з прийнятим рішенням комісії ВЛК щодо поставлених діагнозів чи відповідних статей Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України клієнт може звернутися до Регіональної ВЛК чи Центральної ВЛК з метою оскарження прийнятого рішення та ухвалення іншого рішення.

Після отримання тяжкого поранення, пошкодження військовослужбовець вправі звернутися з рапортом до командування щодо скерування його/її на МСЕК з метою визначення групи інвалідності, втрати відсотка працездатності

На підставі Положення про медико-соціальну експертизу, у разі наявних підстав на отримання статусу інваліда, але негативного висновку комісії МСЕК щодо не надання відповідного статусу, клієнт може оскаржити рішення комісії МСЕК в досудовому чи судовому порядку

Бажання виконати покладений на військовослужбовця обов’язок захисту Батьківщини від ворога, та бути корисним армії в тій чи іншій сфері служби дозволяє військовослужбовцю переведення між підрозділами на законних підставах – подання відповідного звернення до командування.

Наявний висновок військово-лікарської комісії, в якому зазначено відомості про можливість несення служби військовослужбовцем, але зазначений перелік військових підрозділів для можливого місця несення служби, військовослужбовець за бажанням може звернутися до командування з відповідним рапортом, на підставі Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України Разом з тим, у зв’язку з сімейними обставинами – тяжким захворюванням батьків, чи одного з подружжя військовослужбовця, останній вправі звернутися до командування з рапортом про переведення до підрозділу по місцю реєстрації проживання даного родича військовослужбовця.

У разі наявних підстав сімейних обставин, закінчення граничного віку перебування на службі чи отримання статусу «інвалід» військовослужбовець може звернутися до командування з рапортом на звільнення та підтверджуючими дане право документами на звільнитися на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»

Наявність документів, які підтверджують отримання поранення під час виконання бойового завдання, та не порушення норм чинного законодавства, дають право військовослужбовцю на звернення до командирів з рапортом на отримання одноразової грошової допомоги.

Після отримання тяжкого поранення та набуття статусу «інвалід» військовослужбовець має право на отримання одноразової грошової допомоги, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року №975

Члени сім’ї загиблого військовослужбовця маю право звернутися до компетентного державного органу та отримати одноразову грошову допомогу за смерть загиблого на війні воїна. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”